Як добре стояти вранці на берегу Дніпра… Дивитися на схід сонця… ловити на собі його промінчики і відчувати, що тебе обнімають сильні, теплі руки, відчувати теплий подих на своєму волосі і бути безмежно щасливою…

І наскільки то все недосяжне….

This entry was posted on Вторник, Июль 22nd, 2008 at 8:45 pm and is filed under Uncategorized. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.